Bokmålsordboka
luke 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å luke | luker | luka | har luka | luk! |
| luket | har luket | |||
| lukte | har lukt |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| luka + іменник | luka + іменник | den/det luka + іменник | luka + іменник | lukende |
| luket + іменник | luket + іменник | den/det lukede + іменник | lukede + іменник | |
| den/det lukete + іменник | lukete + іменник | |||
| lukt + іменник | lukt + іменник | den/det lukte + іменник | lukte + іменник | |
Походження
fra lavtysk ‘trekke, nappe’Значення та вживання
- renske ugress med hånd (og samtidig tynne ut plantene)
Приклад
- luke et bed;
- luke ugress
- i overført betydning: fjerne noe uønsket fra en helhet
Приклад
- luke ut de verste feilene i stilene