Bokmålsordboka
lufttørke
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å lufttørke | lufttørker | lufttørka | har lufttørka | lufttørk! |
| lufttørket | har lufttørket | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| lufttørka + іменник | lufttørka + іменник | den/det lufttørka + іменник | lufttørka + іменник | lufttørkende |
| lufttørket + іменник | lufttørket + іменник | den/det lufttørkede + іменник | lufttørkede + іменник | |
| den/det lufttørkete + іменник | lufttørkete + іменник | |||
Значення та вживання
tørke (2 i friluft og ikke med kunstig varme
Приклад
- la håret lufttørke