Bokmålsordboka
logre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å logre | logrer | logra | har logra | logr!logre! |
| logret | har logret | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| logra + іменник | logra + іменник | den/det logra + іменник | logra + іменник | logrende |
| logret + іменник | logret + іменник | den/det logrede + іменник | logrede + іменник | |
| den/det logrete + іменник | logrete + іменник | |||
Походження
norrønt lǫggraЗначення та вживання
- om hund: svinge med halen som tegn på glede eller iver
- i overført betydning: smiske
Приклад
- logre for presidenten