Bokmålsordboka
lisensiere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å lisensiere | lisensierer | lisensierte | har lisensiert | lisensier! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| lisensiert + іменник | lisensiert + іменник | den/det lisensierte + іменник | lisensierte + іменник | lisensierende |
Походження
fra fransk; jamfør lisensЗначення та вживання
gi lisens (1)
Приклад
- vaksinen er lisensiert av et amerikansk legemiddelfirma;
- de har lisensiert ut teknologi til andre bedrifter
- brukt som adjektiv:
- få tilgang til lisensiert materiale