Bokmålsordboka
avholde
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å avholde | avholder | avholdt | har avholdt | avhold! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| avholdt + іменник | avholdt + іменник | den/det avholdte + іменник | avholdte + іменник | avholdende |
Значення та вживання
- la finne sted;arrangere
Приклад
- avholde årsmøte;
- møtet blir avholdt 1. desember
Фіксовані вирази
- avholde seg franekte seg;
avstå- jeg kunne ha sagt noe, men jeg avholdt meg fra det;
- avholde seg fra å stemme