Bokmålsordboka
lignifisere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å lignifisere | lignifiserer | lignifiserte | har lignifisert | lignifiser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| lignifisert + іменник | lignifisert + іменник | den/det lignifiserte + іменник | lignifiserte + іменник | lignifiserende |
Походження
av latin lignin og facere ‘gjøre’; jamfør ligninЗначення та вживання
om plantevev: bli til ved (1, 1) fordi lignin avsettes i celleveggene;