Bokmålsordboka
liflig
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| liflig | liflig | liflige | liflige |
| ступені порівняння | ||
|---|---|---|
| вищий | найвищий неозначена форма | найвищий означена форма |
| lifligere | lifligst | lifligste |
Походження
fra lavtysk, av lief ‘kjær’Значення та вживання
herlig, behagelig, god
Приклад
- et liflig syn
- brukt som adverb
- nybakt brød dufter liflig