Bokmålsordboka
levendegjøre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å levendegjøre | levendegjør | levendegjorde | har levendegjort | levendegjør! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| levendegjort + іменник | levendegjort + іменник | den/det levendegjorte + іменник | levendegjorte + іменник | levendegjørende |
Значення та вживання
framstille levende (2);
Приклад
- levendegjøre et miljø;
- en dyktig skuespiller levendegjorde ham på scenen