Bokmålsordboka
løslate, lauslate
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å lauslate | lauslater | lauslot | har lauslatt | lauslat! |
| å løslate | løslater | løslot | har løslatt | løslat! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| lauslatt + іменник | lauslatt + іменник | den/det lauslatte + іменник | lauslatte + іменник | lauslatende |
| løslatt + іменник | løslatt + іменник | den/det løslatte + іменник | løslatte + іменник | løslatende |
Походження
jamfør late (1Значення та вживання
sette fri, slippe løs
Приклад
- bli løslatt fra fengselet