Bokmålsordboka
løsgi, lausgi
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å lausgi | lausgir | lausgalausgav | har lausgitt | lausgi! |
| å løsgi | løsgir | løsgaløsgav | har løsgitt | løsgi! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| lausgitt + іменник | lausgitt + іменник | den/det lausgitte + іменник | lausgitte + іменник | lausgiende |
| løsgitt + іменник | løsgitt + іменник | den/det løsgitte + іменник | løsgitte + іменник | løsgiende |
Значення та вживання
gi fri;
løslate