Bokmålsordboka
avfatte
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å avfatte | avfatter | avfatta | har avfatta | avfatt! |
| avfattet | har avfattet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| avfatta + іменник | avfatta + іменник | den/det avfatta + іменник | avfatta + іменник | avfattende |
| avfattet + іменник | avfattet + іменник | den/det avfattede + іменник | avfattede + іменник | |
| den/det avfattete + іменник | avfattete + іменник | |||
Походження
fra tyskЗначення та вживання
gi skriftlig form;
Приклад
- brevet var avfattet i en høflig tone;
- dokumentet var avfattet i juridiske vendinger