Bokmålsordboka
avertere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å avertere | averterer | averterte | har avertert | averter! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| avertert + іменник | avertert + іменник | den/det averterte + іменник | averterte + іменник | averterende |
Вимова
averteˊreПоходження
gjennom fransk; fra latin ‘vende seg til, imot’, av ad ‘til’ og vertere ‘vende’Значення та вживання
kunngjøre ved annonse;
Приклад
- avertere i avisen;
- avertere etter hus;
- stillingen er avertert ledig