Bokmålsordboka
legalisere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å legalisere | legaliserer | legaliserte | har legalisert | legaliser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| legalisert + іменник | legalisert + іменник | den/det legaliserte + іменник | legaliserte + іменник | legaliserende |
Походження
av fransk légaliser, av legalЗначення та вживання
gjøre lovlig eller rettsgyldig