Bokmålsordboka
lefle
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å lefle | lefler | lefla | har lefla | lefl!lefle! |
| leflet | har leflet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| lefla + іменник | lefla + іменник | den/det lefla + іменник | lefla + іменник | leflende |
| leflet + іменник | leflet + іменник | den/det leflede + іменник | leflede + іменник | |
| den/det leflete + іменник | leflete + іменник | |||
Походження
fra lavtyskЗначення та вживання
til en viss grad godta;
smiske, jatte med
Приклад
- lefle med sine overordnede;
- lefle med fascistiske ideer