Bokmålsordboka
lauve
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å lauve | lauver | lauva | har lauva | lauv! |
| lauvet | har lauvet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| lauva + іменник | lauva + іменник | den/det lauva + іменник | lauva + іменник | lauvende |
| lauvet + іменник | lauvet + іменник | den/det lauvede + іменник | lauvede + іменник | |
| den/det lauvete + іменник | lauvete + іменник | |||
Значення та вживання
- skjære ned løvkvister, før brukt til fôr
- få løv (1)
Приклад
- skogen lauver