Bokmålsordboka
avbryte
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å avbryte | avbryter | avbrøtavbrøyt | har avbrutt | avbryt! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| avbrutt + іменник | avbrutt + іменник | den/det avbrutte + іменник | avbrutte + іменник | avbrytende |
Значення та вживання
- stanse, bryte, innstille
Приклад
- avbryte ferien;
- debatten ble avbrutt en time
- hindre en i å snakke ut
Приклад
- ikke avbryt meg!