Bokmålsordboka
landsette
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å landsette | landsetter | landsatte | har landsatt | landsett! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| landsatt + іменник | landsatt + іменник | den/det landsatte + іменник | landsatte + іменник | landsettende |
Значення та вживання
- sette i land fra et fartøy
Приклад
- landsette soldater
- sette opp på land (1, 1);motsatt sjøsette
Приклад
- landsette båten for vinteren