Bokmålsordboka
kødde
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kødde | kødder | kødda | har kødda | kødd! |
| køddet | har køddet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kødda + іменник | kødda + іменник | den/det kødda + іменник | kødda + іменник | køddende |
| køddet + іменник | køddet + іменник | den/det køddede + іменник | køddede + іменник | |
| den/det køddete + іменник | køddete + іменник | |||
Значення та вживання
ikke mene alvor;
tulle, tøyse
Приклад
- nå må du slutte å kødde!