Bokmålsordboka
kvitre
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kvitre | kvitrer | kvitra | har kvitra | kvitr!kvitre! |
| kvitret | har kvitret | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kvitra + іменник | kvitra + іменник | den/det kvitra + іменник | kvitra + іменник | kvitrende |
| kvitret + іменник | kvitret + іменник | den/det kvitrede + іменник | kvitrede + іменник | |
| den/det kvitrete + іменник | kvitrete + іменник | |||
Походження
lydordЗначення та вживання
- om småfugler: lage korte toner
Приклад
- fuglene kvitret og sang
- snakke på en måte som minner om fuglekvitter
Приклад
- hun kvitret og lo hele tiden
Приклад
- hun må sjekke hva vennene kvitrer