Bokmålsordboka
kviste
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kviste | kvister | kvista | har kvista | kvist! |
| kvistet | har kvistet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kvista + іменник | kvista + іменник | den/det kvista + іменник | kvista + іменник | kvistende |
| kvistet + іменник | kvistet + іменник | den/det kvistede + іменник | kvistede + іменник | |
| den/det kvistete + іменник | kvistete + іменник | |||
Походження
norrønt kvistaЗначення та вживання
- hogge eller skjære vekk kvister og grener
Приклад
- trærne må felles, kvistes og kappes
- merke opp vintervei eller skiløype med kvister
Приклад
- mange ruter i fjellet er kvistet i påsken