Bokmålsordboka
kverke 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kverke | kverker | kverka | har kverka | kverk! |
| kverket | har kverket | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kverka + іменник | kverka + іменник | den/det kverka + іменник | kverka + іменник | kverkende |
| kverket + іменник | kverket + іменник | den/det kverkede + іменник | kverkede + іменник | |
| den/det kverkete + іменник | kverkete + іменник | |||
Походження
av kverk (1Значення та вживання
kvele, drepe, gjøre ende på
Приклад
- kverke mus og rotter med gift;
- jeg kunne ha lyst til å kverke deg