Bokmålsordboka
kvege
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kvege | kveger | kvega | har kvega | kveg! |
| kveget | har kveget | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kvega + іменник | kvega + іменник | den/det kvega + іменник | kvega + іменник | kvegende |
| kveget + іменник | kveget + іменник | den/det kvegede + іменник | kvegede + іменник | |
| den/det kvegete + іменник | kvegete + іменник | |||