Bokmålsordboka
kute
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kute | kuter | kuta | har kuta | kut! |
| kutet | har kutet | |||
| kutte | har kutt |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kuta + іменник | kuta + іменник | den/det kuta + іменник | kuta + іменник | kutende |
| kutet + іменник | kutet + іменник | den/det kutede + іменник | kutede + іменник | |
| den/det kutete + іменник | kutete + іменник | |||
| kutt + іменник | kutt + іменник | den/det kutte + іменник | kutte + іменник | |
Походження
opprinnelig ‘gå bøyd’Значення та вживання
løpe av gårde;
springe, renne (3, 1)
Приклад
- kute og springe