Bokmålsordboka
kurere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kurere | kurerer | kurerte | har kurert | kurer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kurert + іменник | kurert + іменник | den/det kurerte + іменник | kurerte + іменник | kurerende |
Походження
av latin ‘ha omsorg for’Значення та вживання
- gjøre frisk;
Приклад
- kurere en lei hoste;
- hun ble helt kurert for sykdommen
- venne av med;bli kvitt
Приклад
- jeg skal kurere deg for den uvanen