Bokmålsordboka
kul 1
іменник чоловічий
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма |
| en kul | kulen | kuler | kulene |
Походження
beslektet med kule (1Значення та вживання
Приклад
- få en stor kul i hodet
- øverste, kuvne del av unnarennet i en hoppbakke
Приклад
- lande på kulen