Bokmålsordboka
kruse
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kruse | kruser | krusa | har krusa | krus! |
| kruset | har kruset | |||
| kruste | har krust |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| krusa + іменник | krusa + іменник | den/det krusa + іменник | krusa + іменник | krusende |
| kruset + іменник | kruset + іменник | den/det krusede + іменник | krusede + іменник | |
| den/det krusete + іменник | krusete + іменник | |||
| krust + іменник | krust + іменник | den/det kruste + іменник | kruste + іменник | |
Походження
av lavtysk krusen ‘gjøre krøllet’Значення та вживання
- gjøre krusete eller småbølget
Приклад
- brisen kruset vannflaten;
- kruse håret
- om hår: være krusete
- gjøre seg til for en;
Фіксовані вирази
- kruse segfå bølger eller krus
- vannflaten kruset seg;
- håret kruser seg