Bokmålsordboka
krumme 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å krumme | krummer | krumma | har krumma | krum! |
| krummet | har krummet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| krumma + іменник | krumma + іменник | den/det krumma + іменник | krumma + іменник | krummende |
| krummet + іменник | krummet + іменник | den/det krummede + іменник | krummede + іменник | |
| den/det krummete + іменник | krummete + іменник | |||
Походження
fra lavtyskЗначення та вживання
gjøre krum;
bøye i bue
Приклад
- krumme ryggen og gå på