Bokmålsordboka
krige
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å krige | kriger | kriga | har kriga | krig! |
| kriget | har kriget | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kriga + іменник | kriga + іменник | den/det kriga + іменник | kriga + іменник | krigende |
| kriget + іменник | kriget + іменник | den/det krigede + іменник | krigede + іменник | |
| den/det krigete + іменник | krigete + іменник | |||
Походження
av lavtysk krigenЗначення та вживання
- føre krig (1)
Приклад
- land som stadig kriger mot hverandre
- ligge i strid;trette, krangle
Приклад
- krige med naboene
- konkurrere, kappes
Приклад
- krige om førsteplassen