Bokmålsordboka
krepere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å krepere | kreperer | kreperte | har krepert | kreper! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| krepert + іменник | krepert + іменник | den/det kreperte + іменник | kreperte + іменник | kreperende |
Походження
gjennom tysk, fra italiensk; fra latin ‘knake’, opprinnelig ‘revne, eksplodere’Значення та вживання
stryke med, dø;
Приклад
- ti av grisene kreperte;
- jeg er så sulten at jeg tror jeg kreperer