Bokmålsordboka
kramme 2
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kramme | krammer | kramma | har kramma | kram! |
| krammet | har krammet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kramma + іменник | kramma + іменник | den/det kramma + іменник | kramma + іменник | krammende |
| krammet + іменник | krammet + іменник | den/det krammede + іменник | krammede + іменник | |
| den/det krammete + іменник | krammete + іменник | |||
Походження
fra tysk; beslektet med kram (1Фіксовані вирази
- kramme ut medfortelle, bekjentgjøre ivrig og påtrengende