Bokmålsordboka
krakelere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å krakelere | krakelerer | krakelerte | har krakelert | krakeler! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| krakelert + іменник | krakelert + іменник | den/det krakelerte + іменник | krakelerte + іменник | krakelerende |
Походження
fra franskЗначення та вживання
- behandle overflaten på keramikk, porselen og lignende så den får et nett av fine sprekker
Приклад
- krakelert porselen
- danne tynne sprekker
Приклад
- malingen flasser av og himlingen er krakelert;
- asfalten er krakelert og ujevn