Bokmålsordboka
korke
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å korke | korker | korka | har korka | kork! |
| korket | har korket | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| korka + іменник | korka + іменник | den/det korka + іменник | korka + іменник | korkende |
| korket + іменник | korket + іменник | den/det korkede + іменник | korkede + іменник | |
| den/det korkete + іменник | korkete + іменник | |||
Значення та вживання
- sette kork (1, 4) i
Приклад
- korke en flaske
- stoppe opp;
Приклад
- korke alle utgangene
Фіксовані вирази
- korke segstoppe helt opp
- trafikken korker seg