Bokmålsordboka
kopulere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kopulere | kopulerer | kopulerte | har kopulert | kopuler! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kopulert + іменник | kopulert + іменник | den/det kopulerte + іменник | kopulerte + іменник | kopulerende |
Походження
av latin ‘binde sammen’Значення та вживання
- føye sammen
- pare seg;ha samleie;om kjønnsceller: smelte sammen