Bokmålsordboka
konvoluttere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å konvoluttere | konvolutterer | konvolutterte | har konvoluttert | konvolutter! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| konvoluttert + іменник | konvoluttert + іменник | den/det konvolutterte + іменник | konvolutterte + іменник | konvolutterende |
Значення та вживання
legge i konvolutt