Bokmålsordboka
kontrahere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kontrahere | kontraherer | kontraherte | har kontrahert | kontraher! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kontrahert + іменник | kontrahert + іменник | den/det kontraherte + іменник | kontraherte + іменник | kontraherende |
Походження
av latin contrahere ‘dra sammen’; jamfør kon-Значення та вживання
- inngå en avtale om;bestille ved å skrive kontrakt
Приклад
- kontrahere to nye fartøyer
- brukt som adjektiv:
- de kontraherende parter
- om muskel: trekke seg sammen