Bokmålsordboka
kontorisere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kontorisere | kontoriserer | kontoriserte | har kontorisert | kontoriser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kontorisert + іменник | kontorisert + іменник | den/det kontoriserte + іменник | kontoriserte + іменник | kontoriserende |
Значення та вживання
gjøre boliger om til kontorer