Bokmålsordboka
konsultere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å konsultere | konsulterer | konsulterte | har konsultert | konsulter! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| konsultert + іменник | konsultert + іменник | den/det konsulterte + іменник | konsulterte + іменник | konsulterende |
Походження
av latin consultare ‘rådslå’Значення та вживання
spørre (fagperson) til råds
Приклад
- konsultere lege