Bokmålsordboka
konsis
прикметник
| однина | множина | ||
|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | |
| konsis | konsist | konsise | konsise |
| ступені порівняння | ||
|---|---|---|
| вищий | найвищий неозначена форма | найвищий означена форма |
| konsisere | konsisest | konsiseste |
Походження
fra latin , av concidere ‘hogge av’Значення та вживання
om uttrykksmåte: kort og fyndig;
Приклад
- en konsis formulering;
- nyhetsbrevet er kort og konsist
- brukt som adverb:
- ordlegge seg konsist