Bokmålsordboka
konsipere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å konsipere | konsiperer | konsiperte | har konsipert | konsiper! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| konsipert + іменник | konsipert + іменник | den/det konsiperte + іменник | konsiperte + іменник | konsiperende |
Походження
av latin concipere ‘sammenfatte, forme’Значення та вживання
lage skriftlig utkast;
utforme i konsept (1)