Bokmålsordboka
attakkere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å attakkere | attakkerer | attakkerte | har attakkert | attakker! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| attakkert + іменник | attakkert + іменник | den/det attakkerte + іменник | attakkerte + іменник | attakkerende |
Походження
fra fransk ‘knytte til seg, delta i (et slag)'; beslektet med attachereЗначення та вживання
gjøre et attakk, gå til angrep