Bokmålsordboka
konke
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å konke | konker | konka | har konka | konk! |
| konket | har konket | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| konka + іменник | konka + іменник | den/det konka + іменник | konka + іменник | konkende |
| konket + іменник | konket + іменник | den/det konkede + іменник | konkede + іменник | |
| den/det konkete + іменник | konkete + іменник | |||
Походження
av konkЗначення та вживання
- slå noen konkurs
- gå konkurs
Приклад
- mange nye bedrifter konker etter fem år
- bryte sammen;slutte å virke
Приклад
- båtmotoren konket
Фіксовані вирази
- konke utbryte sammen;
slutte å virke- mobilen konket ut