Bokmålsordboka
komplettere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å komplettere | kompletterer | kompletterte | har komplettert | kompletter! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| komplettert + іменник | komplettert + іменник | den/det kompletterte + іменник | kompletterte + іменник | kompletterende |
Походження
jamfør komplementЗначення та вживання
Приклад
- komplettere hverandre;
- komplettere bildet av Europas krigshistorie