Bokmålsordboka
kompilere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kompilere | kompilerer | kompilerte | har kompilert | kompiler! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kompilert + іменник | kompilert + іменник | den/det kompilerte + іменник | kompilerte + іменник | kompilerende |
Походження
av latin compilare ‘raske sammen’Значення та вживання
- sette sammen (og utgi) materiale fra forskjellige bøker
- oversette et dataprogram fra et høynivåspråk til maskinkode