Bokmålsordboka
kommutere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kommutere | kommuterer | kommuterte | har kommutert | kommuter! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kommutert + іменник | kommutert + іменник | den/det kommuterte + іменник | kommuterte + іменник | kommuterende |
Походження
av latin commutare ‘skifte’Значення та вживання
forandre retningen på elektrisk strøm