Bokmålsordboka
kollektivisere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kollektivisere | kollektiviserer | kollektiviserte | har kollektivisert | kollektiviser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kollektivisert + іменник | kollektivisert + іменник | den/det kollektiviserte + іменник | kollektiviserte + іменник | kollektiviserende |
Значення та вживання
særlig om jordeiendom: gjøre til felleseie;
legge om til felles (statlig) drift
Приклад
- jordbruket i Sovjetunionen ble kollektivisert