Bokmålsordboka
kollabere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kollabere | kollaberer | kollabera | har kollabera | kollaber! |
| kollaberet | har kollaberet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kollabera + іменник | kollabera + іменник | den/det kollabera + іменник | kollabera + іменник | kollaberende |
| kollaberet + іменник | kollaberet + іменник | den/det kollaberede + іменник | kollaberede + іменник | |
| den/det kollaberete + іменник | kollaberete + іменник | |||
Походження
fra latinЗначення та вживання
falle sammen;