Bokmålsordboka
kokkelere, kokkerere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kokkelere | kokkelerer | kokkelerte | har kokkelert | kokkeler! |
| å kokkerere | kokkererer | kokkererte | har kokkerert | kokkerer! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kokkelert + іменник | kokkelert + іменник | den/det kokkelerte + іменник | kokkelerte + іменник | kokkelerende |
| kokkerert + іменник | kokkerert + іменник | den/det kokkererte + іменник | kokkererte + іменник | kokkererende |
Значення та вживання
sysle med matlaging;
lage mat
Приклад
- kokkelere på kjøkkenet