Bokmålsordboka
kok 1
іменник середній або чоловічий
| рід | однина | множина | ||
|---|---|---|---|---|
| неозначена форма | означена форма | неозначена форма | означена форма | |
| чоловічий | en kok | koken | koker | kokene |
| середній | et kok | koket | kok | kokakokene |
Значення та вживання
- det å koke;jamfør oppkok (1)
Приклад
- få vannet i kok;
- potetene er i kok
- sterk, urolig bevegelse
Приклад
- sjøen stod i kok
- i overført betydning: opprør, uro
Приклад
- gemyttene kom i kok
Фіксовані вирази
- holde kokenfortsette med full kraft;
stå på