Bokmålsordboka
kodifisere
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å kodifisere | kodifiserer | kodifiserte | har kodifisert | kodifiser! |
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| kodifisert + іменник | kodifisert + іменник | den/det kodifiserte + іменник | kodifiserte + іменник | kodifiserende |
Походження
gjennom fransk; fra latin codex ‘bok’ og -ficere ‘lage’Значення та вживання
arbeide sammen lover og rettsregler for et rettsområde til ett lovverk