Bokmålsordboka
knuvle
дієслово
| інфінітив | теперішній | минулий | теперішній доконаний | імператив |
|---|---|---|---|---|
| å knuvle | knuvler | knuvla | har knuvla | knuvl!knuvle! |
| knuvlet | har knuvlet | |||
| дієприкметник минулого часу | дієприкметник теперішнього часу | |||
|---|---|---|---|---|
| чоловічий / жіночий рід | середній рід | означена форма | множина | |
| knuvla + іменник | knuvla + іменник | den/det knuvla + іменник | knuvla + іменник | knuvlende |
| knuvlet + іменник | knuvlet + іменник | den/det knuvlede + іменник | knuvlede + іменник | |
| den/det knuvlete + іменник | knuvlete + іменник | |||
Значення та вживання
støte, puffe